22 січня – день Соборності України Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави - Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi воз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборності всiх українських земель у власнiй державi. 1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький, Цегелоський, члени Директорiї — Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець пiдписали у Фастовi предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу. 3 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель. Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збiгався з рiчницею iсторичного IV Унiверсалу Цетральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостiйною, незалежною державою, отже вiн мав стати днем подвiйного всенародного свята — Незалежностi i Соборностi. 22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу. З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини. В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка». В.Переяславець Дзвони в Україні Задзвонили срібні дзвони в Україні, Аж по світі по широкім стало чути: "Зустрічайте Воскресіння день! Віднині Навік-віки Україні вільній бути!" Зашумів відвічний Київ прапорами, Розлилась народу повідь по Подолі, На майдані, на Софійськім, з корогвами Зустрічала Україна свято волі. Україно, нездоланна вища Мати Володимира, Богдана і Тараса. Бог тобі призначив жити, не вмирати, Бути світові як захист і окраса. Збулася мрія багатьох поколінь українських патріотів – жити в соборній та самостійній державі, розмовляти рідною мовою, сповідувати єдині суспільні та національні цінності. 30 грудня 2011р. Президент України Віктор Янукович видав указ, яким скасував указ Президента Віктора Ющенка 2005р. про встановлення Дня Свободи 22 листопада ( присвяченого подіям Помаранчевої революції), та указ Президента Леоніда Кучми 1999р. про встановлення Дня Соборності України 22 січня, водночас з оголошенням 22 січня Днем Соборності та Свободи України. Віримо, що тепер цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно і духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності. Для нас свято  Соборності та Свободи - це, насамперед, урок взаєморозуміння та політичної мудрості – того, чого, на жаль, нам не вистачає сьогодні. Громадянський мир у суспільстві, політична стабільність, демократія та конституційний порядок великою, якщо не вирішальною мірою, залежить від самих громадян, їхнього ставлення до держави й влади, їхнього знання й дотримання законів, норм та правил суспільної поведінки. Безперечно, ще і досі не можна говорити про повне політичне, культурне та духовне злиття між Сходом та Заходом. Існують певні регіональні відмінності між нашими територіями. Але це не може створити перешкод у справі розбудови соборної та квітучої України. І на цьому шляху досвід попередніх поколінь з їхньою жертовністю і помилками, героїкою і трагізмом постає перед нами орієнтиром  у творінні сьогодення. Ми вчимося жити і працювати по-новому, долаючи перешкоди, ставлячи перед собою завдання. Велична і свята,  моя ти Україно, Лише тобі карать нас і судить. Нам берегти тебе, Соборну і єдину, І нам твою історію творить.