1.
Привернути увагу до вдосконалення вмінь учнів правильно читати та розуміти
запитання й завдання, усвідомлювати
суть кожного запитання – ключового слова або словосполучення; саме їх осягнення
стає основою вивчення способу розв’язання будь-якого завдання.
2.
Важливим є володіння учнями специфічною термінологією, понятійним і
категорійним апаратом шкільної історії.
3. Крім
опрацювання хронологічної інформації, конкретно-історичних фактів
соціально-економічного, суспільно-політичного й державного розвитку приділяти
увагу дослідженню проблем духовно-культурного життя .
4.
Опрацьовувати завдання з встановлення логіки й причинно-наслідкової
взаємозалежності історичних подій.
5.
Активно включати тестові форми у процес навчання і контролю навчальних
досягнень школярів.
6.
Постійно аналізувати результати виконання завдань, з’ясовувати причини помилок і недоліків у відповідях.
7.
Регулярно використовувати завдання на порівняння, зіставлення, аналіз, критичне
ставлення, узагальнення.
8.
Запроваджувати письмові форми викладання власної думки : конспектів, есе,
планів та ін.
9.
Опрацьовувати завдання всіх типів, видів і форм згідно з вимогами Державного
стандарту та чинної програми.
Комментариев нет:
Отправить комментарий