Мета:
- розглянути види корупційних
правопорушень ( корупцію в приватному секторі, «тіньову» економіку) і
використання службового становища з корисною метою;
- роз’яснити необхідність декларування
майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру як для окремого
громадянина так і для держави в цілому;
- готувати учнів до самостійного життя
з усвідомленням необхідності правомірної поведінки
План.
- Корупція у приватному секторі.
- Тіньова економіка.
- Індекс сприйняття корупції.
- Декларування майна, доходів, витрат
та зобов’язань фінансового характеру.
1. Корупція у приватному секторі
Сфера корупції не
обмежена державним сектором. Аналогічні зловживання відбуваються в громадських
організаціях ( профспілках, церквах, благодійних організаціях). У приватних
комерційних підприємствах керуючі використовують свою дискреційну владу при
укладанні контрактів, наймі нових працівників, нагляді над підлеглими. Це
відкриває можливості для дій з метою отримання особистої вигоди, які при цьому
можуть наносити економічні збитки власникам, або акціонерам компанії. Хабарі в приватному секторі прийнято
називати «підкупом».
Корупція у приватному секторі як
окреме явище почала розглядатися в Україні після приєднання до Кримінальної
конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією та Конвенції ООН проти корупції,
які передбачають введення окремої кримінальної відповідальності за корупцію в
приватному секторі. Корупція в приватному секторі підриває такі цінності
ведення приватного бізнесу як довіра, упевненість в контрагенті, лояльність
працівників підприємствам, організаціям, де вони працюють, які необхідні для
підтримки та розвитку соціально-економічних відносин.
Головні ризики, що несе підприємцям
внутрішньо бізнесова корупція:
·
зниження
конкурентноздатності
·
корупційний
підкуп веде до втрати навичок чесної конкурентної боротьби
·
розбещення
персоналу.
Прагнення до
швидкого та легкого збагачення веде до зниження кваліфікації та
професіоналізму. Звичка вирішувати питання за допомогою «відкатів» нівелює важливість
професійних знань, навичок та досвіду, ставить під загрозу репутацію компанії.
У разі викриття фактів корупції, компанія може опинитися під тиском
правоохоронних органів. Корупція порушує права споживачів : завищуються ціни на
продукцію, бо додається вартість затрат на «відкат», зменшується рівень чесної
конкуренції.
Негативний вплив
корупції в приватному секторі має два
основні напрямки: заважає становленню нормального бізнессередовища та сприяє
корупційним угодам у приватному секторі
шляхом розвитку неофіційних зв’язків між бізнесменами та державними
службовцями.
Хабарі, «відкати», уникнення
встановлених процедур вважається «нормальною» бізнесовою практикою. В
результаті широкого розповсюдження «тіньової економіки» неформальні угоди, недоброчесна
конкуренція та підміна нормальних етичних стандартів кримінальними «поняттями»
є достатньо поширеними.
Існування потужних неформальних
зв’язків між бізнесменами, політиками, державними службовцями та
правоохоронцями приводить, як мінімум, до конфлікту інтересів і нерідко до
системної корупції.
2. Індекс сприйняття корупції.
За оцінками правоохоронців у
приватному секторі найбільш часто застосовують такі форми корупції як хабарі за
працевлаштування (33%), купівлю комерційної інформації про конкурентів (37%),
змови щодо утримання цін на певному рівні (38%), купівля інформації щодо
тендерних пропозицій (34%), «відкати» (46%).
«Відкат» - особлива форма стосунків, яка
поширена як у відносинах з державними установами, так і всередині приватного
сектору. Найбільш поширеним благом у «відкаті» виступають готівкові розрахунки.
Іноді, для зменшення ризику бути викритим, здійснюються перекази на банківські
картки, перерахунки на підставну фірму, застосування електронних систем
платежів (Webmoney). У формі «відкату» можуть виступати
коштовні подарунки, персональні знижки на певні товари, фінансування участі у
конференціях за кордоном…
Форми «відкатів»:
·
комісія
– здійснення закупівлі за завищеною ціною. У ціну зразу вноситься 10%
«відткатних»;
·
неліквід
– закупівля товарів, які не повним чином відповідають вимогам ( просрочені,
пошкоджені…)
·
невигідні
умови для компанії-продавця, «відкат» отримує менеджер з продажу;
·
дефіцитний
товар ( поставити товар на вигідне місце у супермаркеті)
·
кредит
без проблем;
·
бонуси
– банківська установа оформлює кредитну картку з великим кредитним лімітом та
престижного класу.
Практика
«відкатів» настільки поширена, що вони стають частиною бізнесу.
Більшість населення і навіть правоохоронні
органи вважають, що серед підприємців домінує толерантне ставлення до корупції.
Менш сприйнятливе ставлення до корупції характерне для іноземних компаній, що
працюють в Україні. Але й вони часто-густо використовують політику подвійних
стандартів: декларуючи активну антикорупційну позицію в «рідній» країні , в Україні, намагаючись бути
конкурентноздатними більш толерантні до застосування корупції.
Зважаючи на існуючий зв'язок
«тіньової економіки» та корупції толерантне ставлення до корупції стає цілком
зрозумілим: «тінізація» бізнесу сьогодні є умовою його виживання, в той же час
перебування в «тіні» неможливе без корупційного «прикриття», як у стосунках з
державними службовцями, так і в самому приватному секторі.
На сьогоднішній день корупція в Україні
визнана на законодавчому рівні через відповідальність службових осіб суб’єктів
господарської діяльності незалежно від форми власності.
Поширена думка, що боротьба з
корупцією носить епізодичний або формальний , показовий характер. Такий
характер боротьби з корупцією обумовлений тотальною корумпованістю влади, яка
взагалі не здатна подолати корупцію, оскільки сама носить корумпований характер
.Раз у раз виникають ситуації коли корупція живить корупцію ( купівля рішень
судів, або, частіше, не доведення до суду через «домовленості» з
правоохоронними органами).
Однією з причин низької ефективності
роботи правоохоронних органів є складність викриття випадків корупції на тлі
високої пасивності з боку громадян. Часто корупція сприймається як «нормальна»
практика ведення бізнесу.
Що можна вжити для подолання
корупції
·
знизити
рівень толерантності до корупції шляхом реалізації інформаційних заходів, роз’яснення
наслідків корупції;
·
підвищення
ефективності роботи правоохоронних органів
·
публічний,
показовий характер судових процесів разом з підвищенням відповідальності за
корупційні дії, що має тягнути за собою впевненість у покаранні у випадку
викриття фактів корупції;
·
активізація
громадян у боротьбі проти корупції;
·
створення
«гарячих ліній» , налагодження системи захисту інформаторів і сприяння
створенню позитивного сприйняття інформаторів як доброчесних громадян.
Серед негативних
практик, які створюють умови для корупційних дій найбільш поширеними є виплати
зарплат у « конвертах», ведення подвійної бухгалтерії, використання послуг
«мінімізаторів» податків – фіктивних фірм.
Важливим впливом на зменшення рівня
корупції у суспільстві буде заміна ставлення до цього феномену наших громадян.
3. Тіньова економіка
«Тіньова
економіка» - економічна діяльність заборонена законодавством. Сфери «тіньової
економіки»:
·
неофіційна
економіка – легальні види економічної діяльності, в рамках яких має місце
нефіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховання цієї
діяльності від податків;
·
фіктивна
економіка – хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства,
зв’язані з одержанням і передачею грошей;
·
підпільна
економіка – усі заборонені законом види економічної діяльності ( гральний
бізнес..).
«Тіньова
економіка» існує в усіх сферах соціально-економічних відносин: від дрібного
підприємництва до великих корпорацій або навіть центральних органів влади.
Приклади:
·
нелегальна
зарплата («у конвертах») чи зарплата не по трудовому договору;
·
готівкові
операції, що не обліковуються;
·
приховування
доходів;
·
зниження
ціни акцій корпорації при оформленні продажу контрольного пакету;
·
хабарі;
·
«відкати»
·
Відмивання
коштів;
·
Підпільне
виробництво;
·
Шахрайство;
·
Незаконні
ринки збуту («чорний ринок».
Причини
«тінізації» :
Соціально-економічні-
·
низький
рівень доходів
·
соціальна
несправедливість
·
нерівномірність
доходів
Політичні –
·
політична
нестабільність
·
бюрократія
та «паперова тяганина» провокують на дачу хабара (штрафи за порушення ПДР)
Правові-
·
прогалини
в законодавстві
·
незначна
відповідальність за скоєння як дрібних правопорушень так і економічних злочинів
Морально-етичні-
·
наше
ставлення до «тіньової економіки», як до цілком нормального явища
·
«тіньова
економіка» носить загальнодержавний характер.
Шляхи
детінізації. Детінізація вимагає злагодженості дії всіх гілок влади :
законодавчої, виконавчої, судової.
Умови:
·
легалізація
вже існуючого «Тіньового» сектору
·
недопущення
«тонізації» легальних підприємств
·
стимулювання
підприємницької діяльності
·
застосування
жорстких адміністративних та каральних заходів
·
подолання
корупції.
В цьому повинна
бути зацікавлена передусім влада.
Приклади корупційних дій у Луганській області.
1. Прокуратура
Луганської області розпочала кримінальну справу за ознаками кримінального
правопорушення, згідно ч.2 ст.364 ККУ ( зловживання владою або службовим
становищем). Під час перевірки підприємства «Луганське лісомисливське
господарство» встановлено, що протягом 2012-2013 рр. було укладено ряд
договорів з декількома комерційними структурами на закупівлю лісопатрульних автомашин
та обладнання до них на суму 2 млн. грн.. Однак, фактична вартість машин
збільшена майже вдвічі. Ведеться слідство.
2. Працівниками
відділу Державної служби боротьби з економічними злочинами Жовтневого РО
задокументовано факт надання послуг у сфері грального бізнесу у приміщенні на
кварталі Комарова. Вилучено 6 гральних автоматів.
3. Прокуратура
Луганської області та працівники УБОП спіймали чиновника під час отримання
неправомірної вигоди. Громадянин отримав 5 тис. грн. за сприяння швидкого
оформлення закордонного паспорта.
4. Декларування майна, доходів, витрат і
зобов’язань фінансового характеру.
Статтею 12 ЗУ
«Про заходи запобігання і протидії корупції» громадяни щорічно до 1 квітня
подають за місцем роботи ( служби) декларацію про майно, доходи, витрати і
зобов’язання фінансового характеру за минулий рік.
Головною метою
податкової декларації є забезпечення контролю за повнотою та правильністю
сплати податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, створення
умов прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування, а також виявлення та недопущення конфлікту інтересів
у Ії діяльності.
Відомості зазначені у декларації за
минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів
України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету міністрів України, Голови та
суддів Конституційного суду України, Голови та суддів Верховного Суду України,
голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального Прокурора
України та його заступників, голови Національного Банку України, Голови
Рахункової палати , голови та членів Вищої Ради юстиції, членів ЦВК,
Уповноваженого з прав людини, голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України, керівників інших органів державної влади та їх заступників, членів колегіальних
органів державної влади, керівників органів місцевого самоврядування та їх
заступників підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом
опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Згідно з декларацією
в 2012р. Президент отримав 774тис.
877грн. зарплати. В якості відсотків на банківський вклад – 4 млн.62 тис.
437грн. Авторська винагорода – 15 млн.551 тис. грн. Виплати на утримання голови
держави склали 189 тис.330грн. Президент перерахував 7млн.432тис. 400грн.
благодійної допомоги дітям, які потребують медичної допомоги.
У газеті «Новини Сватівщини» за 14
березня 2014р. оприлюднена декларація про майно, доходи, виплати і зобов’язання
фінансового характеру за 2013р. Рудівського сільського голови Гамалія М.П.,
який разом зі своєю сім’єю має доходи в сумі 64 тис.593грн ( з них: заробітна
плата – 40 тис. 773 грн., пенсія – 10 тис. 800 грн., заробітна плата дружини –
6 тис.грн. , стипендія доньки – 6тис. 600грн.
Декларування за
2013р показало, що в Україні збільшилася кількість мільойнерів на 1тис.
чоловік. Чотири чоловіка задекларували доходи більші, ніжна 1 млрд.грн.
Декларування
допомагає у боротьбі з «тіньовою економікою»
та дає можливість громадянам контролювати надходження коштів до державного бюджету.
Висновок. Корупція – шкідлива для держави в цілому і для
кожного громадянина. Не будьте байдужими до корупційних дій, боріться з ними.
Очень важная тема в настоящее время для Украины!
ОтветитьУдалитьДуже цікавий материіал за актуальною темою, який містить реальні приклади боротьби з корупцією.
ОтветитьУдалить