Есе: Хто для мене Іван Мазепа?

Україна пережила нещасливі часи, проте ми не зламались, ми витримали і за це були нагороджені незалежною державою. Тепер. А якщо пірнути у вихор подій, що вирували майже три століття тому, ми побачили б людей не як кріпаків, розділених між великими країнами-імперіями, а як спільний, патріотичний народ, одне ціле, Україну сильну, незламану, завойовану, але не підкорену. Проте, що б зробив народ сам-один, без сильних людей, наставників, людей, які б підтримували патріотизм, піднімали дух, підбурювали жагу свободи?

Яка велика кількість років минула, а ми не забули тих, хто визволяв Україну ціною свого життя. Кожен гетьман вніс частку своєї душі в долю своєї Батьківщини. Близько 300 років тому жив і діяв видатний український діяч Іван Степанович Мазепа. Він прожив яскраве життя, повне злетів і падінь і шанується дотепер.

Можна сказати, що Іван Мазепа-князь по крові, адже він належав до герба «Курч» до якого відносились князі Курцевичі, нащадки великого князя Литовського Гедиміна. Проте князівське походження ніяк не вплинуло на характер Мазепи. Він тримав в пошані людей не тільки вищого прошарку, а й селян-бідняків. Мазепа цінив людей не за гроші, а за розум, і прагнув в своєму оточенні мати людей освічених, з високим рівнем життєвого досвіду, культури та знань.

Це було однією з причин того, що він займався культурно-освітньою програмою. Зокрема, збудував церкву Всіх Святих в Києві, Вознесенську церкву в Переяславі, а також Чернігівський колегіум. Проте Іван Мазепа, також цінив культуру своїх предків і робив усе можливе, щоб її не забували і інші. Він відбудував Михайлівський собор, Троїцьку надбрамну церкву…

Іван Степанович розвивав свій народ, він піклувався про нього, підтримував молоді таланти, та й сам  мав їх чимало. Вмів гарно танцювати, співати, грати на торбані, писати. До творів, що вийшли із-під пера Мазепи належать : « Дума», «Пісня про чайку», «Псальма». Найбільш цінним вважається вірш «Дума». Він має найвищу літературну та історичну цінність, бо в ньому гетьман показує свою обізнаність та начитаність, знання української літератури та поетичний хист.

Але Мазепа мав не лише один напрям своїх думок, не одну грань свого характеру. Він був не лише культурно-освітній діяч, але й політичний. Багато хто вважає, що Іван Степанович не такий вже видатний політик, і не достатньо багато зробив для України, щоб мати таку славу, проте, на його життя випало чимало воєн, конфліктів, які вимагали полководницького таланту. Найбільшою і найвидатнішою битвою Мазепи стала Полтавська… Це була битва між Росією, Україною та Швецією. В ній Мазепа показав великий дипломатичний хист, мужність, твердість і патріотизм.

В часи, коли жив Іван Степанович Мазепа, всі люди були схожі на тигрів. Кожен сам за себе. Для них існували лише їхні сім’ї і шлях до перемоги в боротьбі за життя. Проте, іноді, деякі замислювались над тим, хто вони - звірі чи люди. Адже, людині притаманне відчуття жалю і потреба в співчутті. Мазепа бачив і розумів становище , яке було на той час в Україні і намагався не пристосуватись до нього і стати таким як і всі, а прагнув допомогти людям, витягти їх з руїни. Це можна довести прикладом із Полтавської битви, коли гетьман стояв перед вибором, який стосувався долі всієї України. Він обрав те, що йому зашкодило, але мусило допомогти народу українському. Вибір був хибним. Мазепу чекала анафема та вигнання.

Вчинок гетьмана не оцінили повною мірою його сучасники, та й сьогодні погляди на його діяльність різняться. Пам’ять про Івана Степановича Мазепу жива, поки вчинки його будуть турбувати розум прийдешніх поколінь.